Хай живе мило запашне, рушник пухнасте і гаряча вода - завжди! Погодьтеся, без останнього з цих благ цивілізації сьогодні існувати майже неможливо: ванна з піною, підбадьорливий душ вранці та й будь-які домашні турботи вимагають наявності гарячої рідини в кранах. Але що робити, якщо в квартирі вода прогрівається недостатньо, а на дачі відсутні центральні комунікації? Вихід один - монтувати водонагрівач. Дійсно, водонагрівач - відмінний вихід з положення, коли гаряче водопостачання не дуже якісне або зовсім недоступно. Ктомуже, правильно вибравши прилад, можна навіть заощадити на оплаті цієї комунальної послуги (за умови що встановлені лічильники води).
Водонагрівачі бувають проточні та накопичувальні. Основа кожного приладу, як правило, тен (або пальник, якщо це газова колонка), який і прогріває воду до потрібної температури. У продажу можна знайти пристрої, які працюють на газу і на електриці. Газ дешевше, але підходить далеко не для кожного житлового будинку, тоді як електрика загальнодоступно. Ктомуже підключення та монтаж газового водонагрівача повинен здійснювати тільки фахівець має допуск до таких робіт, а електричну модель цілком під силу встановити самостійно.
Вибирати водонагрівач потрібно не тільки залежно від наявних ресурсів, а й від потреб проживають в будинку членів сім'ї. Наприклад, проточні електричні водонагрівачі гріють воду за допомогою трубчастого тена, проходячи через який вода досягає потрібної температури і відразу подається в кран. Чим менша потужність, тим менше рідини він буде прогрівати за певну кількість часу. Такий прилад вибирають виходячи з запитів користувачів і можливостей проводки. Для того щоб спокійно прийняти душ, досить 8 кВт але це досить потужний пристрій, для якого знадобляться відповідні мережі. А кранів в будинку, швидше за все, кілька, значить, знадобиться ще більш потужний нагрівач. Якщо немає можливості збільшити перетин проводки, то вихід залишається один - установка водонагрівача накопичувального типу. Вода в ньому знаходиться всередині ємності і при необхідності підігрівається до потрібної температури (постійно або періодично - залежно від обраного режиму). При цьому накопичувального Водограю необхідно всього 1-2 кВт потужності (її витримають будь-які проводи), що незрівнянно з проточними системами.
За типом кріплення накопичувальні водонагрівачі ділять на горизонтальні і вертикальні, з нижньої чи верхньої підведенням. Монтаж роблять, суворо виходячи з маркування приладу і тільки в приміщеннях, що мають якісну гідроізоляцію, або на захисний піддон з наступним дренажем в каналізацію. Не можна прикріплювати вертикальне пристрій горизонтально і навпаки - це грубе порушення заходів безпеки, яке може привести до перегріву конструкції і опіку користувача. Установку водонагрівача виробляють на найближчому відстані від місця користування гарячою водою. Це скоротить комунікації та зосередить їх в одному місці, а також виключить остигання вологи в трубах.
Електричний водонагрівач підвішують за допомогою кронштейнів, розташованих на задній стінці. Для монтажу доведеться додатково придбати гаки - їх надійно закріплюють в стіні. Вертикальні моделі кріплять за два гаки, горизонтальні - за чотири. Дистанція між кріпленнями в середньому повинна становити 18-20см. Крім цього потрібно врахувати ще один момент Чим більше об'єм водогрея, тим більшу відстань слід відступити між захисною кришкою приладу і найближчими поверхнями. Для пристрою з ємністю до 80л воно складе 30-40 см, більш 100л - 50-60см, від 300л - 70-80см.
Перевіривши пристрій і маркування, приступаємо безпосередньо до монтажу. Приєднання нагрівача до водопровідної системи роблять за допомогою спеціальної гнучкої сантехнічної підводки або гнучких пластмасових труб. Запобіжний клапан нагвинчують на випуск з холодною водою і герметизують з'єднання фторопластовим ущільнювальним матеріалом (ФУМ стрічка). Випуск під'єднують за допомогою гнучкого підведення до труби з гарячою водою. Внутрішній бак водонагрівача, як правило, має крихке фарфорове покриття, та й патрубок не відрізняється особливою міцністю, тому робота із зусиллям неприпустима - всі дії потрібно проводити обережно. Якщо центральне водопостачання відсутнє то введення холодної води можна виробити з допоміжної ємності {наприклад, бака), встановленої поруч, але вище нагрівального елементу на 4-5 м.
При підключенні до електрики потрібно обов'язково враховувати потужність приладу і проводки, попередньо знеструмивши лінію. Провід під'єднують до гвинтових затискачів термостата згідно фазировке, а дріт заземлення кріплять до спеціального затискача на корпусі нагрівача. Після чого натискають кнопку термостата, встановлюють захисну кришку і включають харчування.
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
Прийнявши рішення про самостійне монтажі водонагрівача, потрібно обов'язково враховувати рівень електричної безпеки приладу (він виражається значенням IP і вказується в паспорті виробу). Індекс IP складається з двох цифр, наприклад IP24. Як розшифрувати їх значення? Перше число позначає захист приладу від попадання або контакту з чужорідними тілами:
1 - великі (рука людини);
2 - середні (палець руки):
4 - дрібні (чужорідні тіла розміром більше 1мм);
5 - абсолютна герметичність, в тому числі запобігання попадання пилу.
Друга цифра позначає захист від води:
0 - без захисту;
1 - оберігає від крапель води, падаючих зверху;
3 - захист від попадання бризок під кутом 60 °;
4 - від бризок будь-якого напрямку;
5 - повна герметичність, включаючи сильні струмені води.
Таким чином, прилад з індексом IP25 можна сміливо встановлювати у ванній поблизу крана, він не постраждає від попадання водяних струменів на корпус. Але фахівці радять цей електричний прилад встановлювати в спеціальний захисний короб або шафку, щоб максимально виключити вплив вологи на деталі пристрою. При установці і експлуатації приладу є ряд категоричних заборон, ігнорувати які не можна. Заборонено підключати водонагрівач, якщо він не заповнений, знімати зовнішню захисну кришку і зливати воду при включеному електроживленні, під'єднуватися до водопровідної мережі з тиском більше шести атмосфер або без запобіжного клапана. Небезпечно використовувати нагріває прилад без відповідного заземлення. Також не рекомендовано застосовувати воду з водонагрівача для харчових цілей.
Крім цього однією з найчастіших причин, що призводять до поломок системи нагріву, стає використання нерідних частин і змінних елементів. Всі деталі та вузли повинні бути придатні саме для даного приладу і сертифіковані. В іншому випадку гарантія на пристрій буде недійсна, та й шкода здоров'ю може виявитися дуже істотним.
ПРОФІЛАКТИКА
Щоб знизити ризик утворення корозії, продовжити термін служби і здійснити профілактику обладнання, на водонагрівачі приблизно раз на шість місяців міняють магнієвий анод. Для цього зливають гарячу воду і перекривають запірним вентилем надходження холодної води. Після чого знімають захисну кришку, відключають електроживлення, виймають опорний фланець і міняють магнієвий анод. У цей час незайвим буде перевірити стан внутрішніх поверхонь на наявність накипу та осаду. При необхідності варто провести очистку після чого в зворотному порядку зібрати прилад. Якщо ви помітили, що утворюється велика кількість вапняного накипу, то варто встановити фільтр на введення холодної води всередину ємності.