Жителі міст зазвичай не думають про те, як забезпечується подача гарячої води в їх квартири. Частіше хвилює інше: чому ніяк не почнуть тоніть, якщо на вулиці вже холодно, від чого в морози радіатори ледь нагріваються, а в погожі травневі дні працюють на повну потужність? А от власники котеджів частіше задаються питаннями про особливості роботи батарей, оскільки можуть самі удосконалити режим обігріву будинку, вибравши правильне опалювальне обладнання. Відразу обмовимося, що про проектування, купівлю та встановлення системи опалення слід подумати ще на етапі будівництва будинку. Адже за своїми основними параметрами - розмірами, потужності, продуктивності - опалювальна система повинна відповідати площі, призначенням і пристрою обігріваються приміщень.
Недарма в числі найважливіших її якостей - раціональність роботи і зручність в експлуатації. Звичайно, при необхідності комплекс обладнання можна вбудувати у вже обжитий будинок, але це зажадає більш серйозних матеріальних витрат і фізичних зусиль: доведеться облаштовувати приміщення для котла, штраба стіни для прокладки труб, закуповувати ізоляцію та інші витратні матеріали. Серцем опалювальної системи є котел, в якому вода або антифриз нагрівається до потрібної температури, перш ніж вступити до труби і радіатори, встановлені в житлових кімнатах. Існує безліч різновидів опалювальних котлів. Найпростіше класифікувати їх за типом споживаного палива. Розглянемо найбільш затребувані варіанти.
ГАЗОВІ
Природний газ - саме практичне і недороге пальне в нашій країні. Котельне обладнання, що працює на ньому, економічно, при його експлуатації не виникає особливих клопотів. Однак комунікації з блакитним паливом прокладені далеко не скрізь. Правда, існують котли, які можуть працювати на балонної газі, але зручним і економічним такий варіант експлуатації вже не назвеш. Тому, якщо магістрального трубопроводу поряд з будинком немає і прокладати його поки не планують, газовий котел краще не купувати. Є й інший мінус: для такого апарату необхідно підготувати спеціальне приміщення, відповідне жорстким вимогам безпеки. Крім того, доведеться отримувати дозвіл на монтаж у місцевому наглядовому органі і зрозуміло, укладати договір з постачальником палива. Хоча бюрократичні питання узгодження часто бере на себе фірма, яка займається встановленням системи (за окрему плату).
Ще одна особливість, яку можна з деякими застереженнями віднести до числа недоліків: газовий котел - досить продуктивний пристрій (нижній поріг його потужності - близько 10 кВт), тому для опалення компактних будиночків в дачних селищах він навряд чи підходить. До речі, при виборі оптимальної моделі слід врахувати, що номінальна потужність, зазначена в документах пристрої, може не відповідати реальній. Сам котел і фірма-виробник в цьому не винні, справа в іншому: при інтенсивному споживанні палива в холодну пору року тиск газу в магістралі знижується, і котел просто не може розвинути заявлену потужність. Іноді буває й навпаки - тиск газу стає вище номінального, що набагато гірше: такі скачки чреваті поломкою дорогого устаткування.
ДИЗЕЛЬНІ
Якщо відштовхуватися від такого параметра, як вартість пального, то наступними за привабливістю для споживачів можна назвати котли, що працюють на рідкому дизельному паливі. За потужністю вони практично не поступаються газовим і підходять для обігріву великих заміських будинків. Вигідна відмінність систем, що працюють на солярці, - відсутність необхідності в додаткових узгодженнях. Проте вимоги до облаштування дизельної котельні слід дотримати, адже це запорука особистої безпеки: приміщення має бути забезпечене димоходом, сконструйованим таким чином, щоб забезпечувати повне видалення продуктів горіння. Разом з котлом потрібно придбати ємність для палива і необхідно передбачити місце для її встановлення. Як правило, судини місткістю до 5т солярки вистачає на один сезон опалення просторого котеджу.
ЕЛЕКТРИЧНІ
Електричний котел - найбільш безпечний, екологічний і, на жаль, найдорожчий. Круглий рік опалювати з його допомогою більшу резиденцію може дозволити собі тільки багатий і не дуже дбайливий господар. Зате, якщо йдеться про періодичне обігріві невеликого котеджу, установка такої моделі цілком себе виправдовує. Ніяких додаткових дозволів для її монтажу не потрібно. Вимоги, що пред'являються до приміщення, в якому встановлюють електричний котел, мінімальні, адже цей апарат не коптить, та й витік газу в даному випадку виключена: зазвичай такі прилади вішають прямо на стіну підсобного або навіть житлового приміщення, вони займають мало корисного простору. Правда, для них необхідна окрема проводка, причому моделі великої потужності заживлюємо тільки від трифазної мережі.
ТВЕРДОПАЛИВНІ
Ще один варіант для невеликого будинку - твердопаливні котли, що працюють на дровах, коксі і т.п. У великих котеджах їх використовують лише як додаткове опалювальне обладнання, так як вони розвивають не дуже високу потужність. Є і ще одна незручність - слід постійно контролювати витрату пального: господарям доведеться регулярно (хоча б раз на добу) підкидати поліна чи вугілля. Зрозуміло, для котлів цього типу теж необхідно обладнати спеціальне пожаробезопасное приміщення з вільним припливом повітря і димарем.
УНІВЕРСАЛЬНІ
Для любителів сучасних рішень і тих, хто так і не визначився з вибором палива, залишається ще один варіант - багатопаливні котли. Різні модифікації таких агрегатів можуть використовувати два-три види пального і більше. Це дуже зручно. Припустимо, якщо до нового будинку ще не підвели газову магістраль, але через пару років планують, є сенс відразу придбати котел, який може працювати і на солярці, і на природному газі. До тих пір поки на ділянці не буде прокладений трубопровід з дешевшим блакитним паливом, доведеться задіяти дизельне пальне, а потім легко вдасться повністю переключитися на газ. Або інший приклад: якщо в селищі є тільки електрика, але воно подається з перебоями, можна встановити котел, який буде більшу частину часу працювати від мережі, а при відсутності струму переключиться на дрова. Плюси таких рішень очевидні, а мінус один - універсальність трохи знижує надійність системи та її ремонтопридатність: чим складніше агрегат, тим більше вірогідність серйозних поломок. Втім, більшість таких котлів виробляють солідні компанії, і в цілому якість подібної продукції досить висока.
ВИРОБНИКИ І ЦІНИ
Найбільш імениті і дорогі котли роблять у Німеччині. Провідні німецькі виробники - Vaillant, Viessmann, Buderus, Wolf. Мінімальна ціна котлів цих марок - приблизно 40 тис.. руб. (При потужності 10-15 кВт). Фінські апарати Danvex, Jaspi, Jama не поступаються їм ні за вартістю, ні за якістю. До середньої цінової категорії відносяться пристрої з Італії: у числі провідних
марок, присутніх на вітчизняному ринку, можна назвати Bongioanni і Роса (від 20тис. руб. при тій же потужності). Дешевше словацькі моделі аналогічної продуктивності - Modratherm, Protherm (від 15тью. Руб.), Хоча якість їх цілком прийнятна. Самі бюджетні - котли вітчизняного виробництва, що збираються на заводах в Кірові, Рязані, Жуковському. Набір сервісних функцій у російських моделей невеликий, проте коштують від 3,5 тис. руб. при потужності 10-12 кВт, тому вони затребувані багатьма домовласниками.
При виборі опалювального котла необходімоучесть наступні фактори:
- найбільш економічний джерело енергії - виходячи з цього, визначають пріоритетний тип котла: газовий, рідкопаливний, твердопаливний, електричний;
- тепловтрати будівлі (залежать від площі зовнішніх огороджень і матеріалів, з яких вони виготовлені);
- число споживачів тепла (як правило, це система опалення, підготовка гарячого водопостачання, вентиляція, підігрів води в басейні).
Наприклад, якщо говорити про газові котлах, для приватного будинку площею до 150 кв.м з одним санвузлом досить двоконтурного настінного котла. Якщо котедж до 250кв. м, знадобиться настінний або підлоговий двоконтурний котел. У разі коли будинок має велику опалювальну площу і кілька споживачів тепла, варто встановити підлогові одноконтурні котли з розрахунком і організацією котельні. Крім того, перевірте, щоб компанія-продавець мала сертифікати та дозволи на застосування даного котельного обладнання на території Росії. Важливо, щоб у вашому місті були представництво фірми-виробника, сервісні центри, обслуговуючі організації з пуску-наладки обладнання, а на сам котел - гарантія продавця.