Джерела резервного електроживлення


Раптове відключення електрики і скачки напруги можуть повністю вивести з ладу системи опалення, водопостачання та побутову техніку Аварійне або планове відсутність струму, пов'язане зі зношеністю та ненадійністю мереж, найчастіше трапляється у сільській місцевості. Саме тому дачникам і жителям заміських котеджів стане в нагоді в господарстві джерело резервного електроживлення. Автономні системи електроживлення дозволяють певний час підтримувати нормальне функціонування домашніх комунікацій і побутових пристроїв в умовах, наближених до ідеальних. При наявності такого захисного обладнання горезвісне «якщо раптом ...» не буде мати ніякого значення: прилади не перегорять, дані не загубляться, лампи не будуть мигати, а пожежна сигналізація не розбудить всю округу.




Джерела автономного живлення можуть бути чисто резервними, що включаються вручну або автоматично тільки при перебоях з електрикою, і універсальними - здатними служити відразу і основними, і резервними. Подача напруги через такі комбіновані апарати відбувається постійно, і, якщо в мережі виникає збій, вони самі починають працювати, забезпечуючи безперебійне електропостачання. Вибір тієї чи іншої моделі обладнання залежить від ряду умов: наскільки часто відключають електрику, якими є проміжки відключень за часом, чи є перепади напруги, чи потрібна господарям повністю автоматизована система або достатньо тієї, що передбачає зовнішнє управління і регулярне обслуговування.


Залежно від типу обраного джерела резервного живлення прийнято розрізняти три варіанти захисту будинку від збоїв в електромережі. Перший - повне дублювання системи стаціонарного електропостачання об'єкта: будинки, госпбудівель, прилеглої території. Необхідна потужність пристрою автономного харчування в даному випадку звичайно перевищує 500 Вт, напруга становить 220 В. У цьому плані добре зарекомендували себе бензинові, дизельні та газові електрогенератори. Другий - дублювання подачі енергії лише до особливо важливих для господарів пристроїв: освітлювальним, опалювальних приладів, сигналізації, насосу для подачі води і т. п. Необхідна потужність резервного устаткування при цьому повинна бути не менше 1 кВт. Третій - точкове вбудовування автономного обладнання (захисного кислотного та лужного акумулятора або гальванічного елемента) безпосередньо в прилад або вузол системи резервного електроживлення для більшої надійності. Для подібної роботи цілком достатньо невеликої моделі з допустимою напругою 12-14 В. У всіх приладах з вбудованими акумуляторами є автоматична система підзарядки.


Найчастіше заміські будинки оснащують автономними станціями резервного живлення на двигуні внутрішнього згоряння. Такі агрегати працюють на бензині, газі або дизельному паливі. Їх експлуатація гранично проста: при відключенні електрики генератор необхідно включити, а потім потрібно періодично перевіряти його роботу і наявність палива. Якщо електрику відключають часто і надовго, то краще все-таки віддати перевагу дизельні генератори. Вони економічні, довговічні, мають великий ресурс роботи, є найбільш потужними і цілком здатні виконувати функції основного - НЕ запасного - джерела електроживлення. Ці апарати ідеально підходять для роботи за містом і при правильному підборі потужності справляються нетільки з електрифікацією, водопостачанням, освітленням і опаленням самого будинку, а й з подачею електрики на всю територію ділянки і в господарські будови (патіо, альтанка, ставок, доріжки, сарай, гараж, теплиця, баня, тваринницькі будівлі та ін.)


При цьому обов'язково мати паливосховище об'ємом 6-10 куб. м і більше. Наявність електронної начинки (програмування автозапуску), яка контролює і своєчасно виявляє проблеми, збої і рівень палива в системі, дозволяє істотно полегшити використання агрегатів. У підсумку вони можуть цілком самостійно, без постійного нагляду, генерувати електрику (за наявності відповідної автоматики). Але є у дизельних моделей і недоліки: висока гучність роботи, вібрація і досить сильна димність, абсолютно недоречні в будинку. Генератор, звичайно, можна розмістити на вулиці, але тоді йому знадобиться захист від прямих сонячних променів і низьких температур (на морозі апарат буде складно завести). Вартість дизельних моделей для побутового використання - не менше 30 тис. руб.


Другими за популярністю у дачників і жителів котеджів вважаються бензинові генератори - і не дарма! Вони на порядок компактніше і легше, бувають навіть переносними, що дуже зручно. Конструкція у цих пристроїв простіше, ніж у дизельних. Але і час безперебійної роботи у них набагато менше (близько 11 год). Ціна таких приладів - від 10 тис. руб. Настільки ж затребувані у споживачів і газові автономні станції. Вони характеризуються стабільністю роботи, а значна потужність робить їх придатними для використання в якості резервних і постійних джерел подачі електрики. При цьому в якості палива для них використовують і магістральний, і балонний газ, а іноді навіть можна комбінувати його з бензином. Купити подібні станції можна за 12-50 тис. руб.


Крім звичних бензинових, дизельних і газових генераторів існують моделі, розраховані на короткочасне і не дуже часте відключення електроживлення. Інверторні (акумуляторні) системи безперебійного живлення в своїй основі мають особливий прилад - інвертор, що перетворює постійний струм від акумуляторів в змінний. Такі агрегати будуть працювати рівно стільки, наскільки вистачить ємності їх батарей. Зазвичай цей час не перевищує 1-2 год, ось чому в районах з тривалими відключеннями струму подібні установки рекомендується комбінувати з іншими видами обладнання, наприклад з генераторами. Рідинним батареям потрібно примусова вентиляція і постійне обслуговування, а ось герметичні свинцево-кислотні не обслуговуються з гелевим електролітом можуть служити до 10-12 років без профілактики та ремонту. Середня вартість інверторних систем - близько 15 тис. руб.


Акумуляторні системи безперебійного живлення по ряду параметрів сильно виграють у порівнянні з іншими. Їм не потрібно паливо, необхідна лише заміна батарей раз на три-вісім років (залежно від виду), в середньому один такий расходник коштує 6-7 тис. руб. Вони не мають відходів виробництва, а крім того, абсолютно безшумні на відміну від тих же дизельних. На закінчення варто зазначити, що без спеціальних знань вибирати обладнання для резервного електроживлення досить складно. Тому настійно рекомендується перед покупкою проконсультуватися з професіоналами.

0 Comments:

Post a Comment