Задуматися про підключення заміського будинку до електромережі варто ще перед початком будівництва, а краще взагалі до придбання земельної ділянки. Адже для комфортного проживання в майбутніх владних необхідно мінімальний інженерне забезпечення. Але найчастіше недолік потужності або зношеність мереж призводить до того, що відвойовувати дорогоцінний електрику доводиться з боєм. Розповімо про те, як уникнути подібних проблем і правильно підключитися до електричних мереж. Процес підключення до електромереж займає від двох до шести місяців. Очевидно, що в розпал дачного сезону технічне приєднання займе набагато більше часу, ніж у міжсезоння, тому займатися цим краще з осені до весни.
Найчастіше для підведення електрики на заміський ділянку виділяють от2, 5 до 10 кВт, рідше - 15 кВт. Середня потужність 5 кВт цілком достатня для дачі площею 60-70 кв. м (якщо на ділянці немає додаткових джерел електроживлення), але і її виділяють далеко не завжди. Як визначити, яка мош, ність необхідна для вашої ділянки? На перший погляд підрахунок досить простий - це сумарна потужність всіх планованих до використання електроприладів. Крім освітлення і побутових приладів сюди можуть входити електрична система відкривання під'їзних воріт, освітлення саду та прибудинкової території, електрокамін. Не можна забувати і про засоби малої механізації, якими часто користуються для роботи на дачній ділянці: газонокосарках, мотоблоках, насосах. Врахувати точну кількість електроприладів досить складно, так що розрахунок необхідної потужності варто робити з запасом.
У сучасних садових товариствах найчастіше вже є загальна виділена потужність, яку надають Електромережі. А ось розподілом її на кожну ділянку займається керівництво СНТ або місцева адміністрація (у місцях поселень). Підключення нового абонента можна провести Куже наявної мережі (якщо дозволяє її потужність) або до власної електростанції (або до підстанції сусіда, з його згоди). Але, перш ніж тягнути дроти, необхідно підготуватися: зібрати пакет документів, виконати проектелектроснабженія, провести узгодження. І тільки після цього починати роботи з електрифікації. Оформлення дозволу на підключення до електромереж - процес складний і довгий. Насамперед отримують технічні умови. Для цього необхідно подати заявку в службу за технологічними прикріпленням, в мережеву організацію за місцем розташування об'єкта підключення. Доведеться зібрати повний комплект документів (у трьох екзмеплярів):
• правовстановлюючі документи та їх копії (паспорт, свідоцтво на землю, ІПН);
• клопотання місцевої адміністрації про приєднання до електромережі та наданні потужності;
• ситуаційний план (масштаб 1:2000) з місцем розташування об'єкта підключення і найближчого населеного пункту;
• розрахунок споживаної потужності електроустановок;
• однолінійну схему внутрішнього і зовнішнього електропостачання.
Якщо величина запитуваної потужності перевищує 15 кВт, то доведеться також представити поопорних схему ліній електропередачі. Підготовкою необхідних схем займаються мережеві компанії (або представники Електромережі, або підвідомчі організації), Їх діяльність ліцензована, тому разом з пакетом документів в обов'язковому порядку надають копію ліцензії організації (з печаткою та підписом керівника). Через 14-90 днів новий абонент отримує на руки договір технологічного приєднання, або йому приходить лист із зазначенням причин, за якими підключення не може бути здійснено. У листі повинні бути вказані орієнтовні строки задоволення вимог, так як, згідно з правилами технологічного приєднання № 168 від 2007 року, відмовити в підключенні до електричних мереж не мають права.
На жаль, на отриманні техумов та договору технологічного приєднання паперова тяганина не закінчується. Требуется замовити і узгодити проект електропостачання. Його підготовкою займаються ліцензовані проектні організації. Найкраще в договір з такою фірмою включити пункт, за яким вона самостійно узгодить план в регіональному управлінні електропостачання иу головного інженера Енергозбуту, - це позбавить від частини проблем. Погоджений проект необхідно внести до реєстру в енергомережі. Після чого вам призначать час приїзду фахівців, які встановлять стовпи і прокладуть кабелі по повітрю до лічильника. Подальшу розводку проводки всередині будівлі доведеться виконувати за свій рахунок. Перед тим як тягнути дроти від стовпа, потрібно зробити заземлення і встановити лічильник.
Незважаючи на те що роботи по прокладанню та розводці позаду, це ще не приєднання до мережі, так як вступної кабель поки не підключений до стовпа. За правилами ще потрібно отримати технічний звіт по електровимірювання параметрів внутрішньої мережі. Створення подібних звітів входить до компетенції співробітників Електромережі. Документ потрібно надати в Ростехнагляд, який видасть акт допуску електроустановки в експлуатацію. Плюс ще потрібно оформити акт розмежування та балансової належності та укласти договір на електрообслужіваніе. У підсумку у нового абонента на руках виявляється наступна документація:
• дозвіл на приєднання потужності;
• проект електропостачання;
• акт допуску;
• акт розмежування балансової належності та відповідальності по експлуатації;
• договір на електропостачання і сповіщення на оплату (абонентська книжка).
Зрозуміло, що таке оформлення складно здійснити самостійно. Виходом може стати звернення в спеціалізовані організації: за збір документів та отримання погоджень вони візьмуть 70-100 тис, руб.
Важливу роль в процесі узгодження грає правильно підготовлений проект. Що він повинен містити? Насамперед схематичний поверховий детальний план розводки проводки і підключення до мережі електроенергії. У ньому обов'язково відображають розрахункову потужність, спосіб введення, лінії, кабелі, розподільні пристрої, прийняті заходи безпеки, БНіП, якими керуються при підключенні. Під час прийняття проекту варто звернути увагу на план розташування електрообладнання по поверхах, включаючи підвал, вузол введення, електричну розподільну схему, величину перетину кабелю і вид лічильника. Лічильник необхідно запрограмувати і опечатати. Робити це повинен представник Енергонагляду, інакше застосування лічильника буде вважатися незаконним, а з власника віднімуть сумарну оплату за користування електроприладами в будинку, Інспектор, який проводить пломбування, зобов'язаний видати документ про приймання лічильника на баланс і зафіксувати дані. При цьому навіть на час забороняється підключати будь електроприлади, минаючи лічильник, Це розцінюється як розкрадання електроенергії.
Процес приєднання електрики включає в себе не тільки документальне оформлення, а й практичні роботи. Підвести електрику до будівлі можна всього двома способами: повітряним і підземним. Найбільш простим у монтажі та обслуговуванні вважається перший з них. По повітрю відгалуження виконують ізольованим проводом з кроком не більше 20-25м. При великих відстанях (коли до найближчого стовпа більше 25 м) доведеться поставити додаткові опори і використовувати неізольований дріт. Застосовують мідні дроти перетином від 10 кв. мм або алюмінієві - не мене 16 кв. мм на відстані 3,5 м від землі і не менше 1,5 м від розташованої будівлі. Розташовувати дроти над дахами будівлі заборонено.
Підземний спосіб електрифікації складніше і дорожче, адже для прокладки кабелю риють траншею. Не можна тягнути кабелі під землею на місцевості з болотистими ділянками, там, де грунт взимку сильно промерзає і є активний рух грунтових пластів. Підземна прокладка заборонена і в тому випадку, якщо на ділянці або прилеглої місцевості проводять сезонні земляні роботи. У місцях зелених насаджень потрібно відступити від дерев не менше 2 м. Глибина закладення кабелю становить близько 1м, заземлення - 0,5 м. Знадобиться спеціальний тип проводки, з подвійною ізоляцією, а також пластикові або металеві труби, що захищають провід від механічних пошкоджень. Введення в будинок здійснюють за допомогою відрізків труб (пластикові, бетонні, азбестоцементні) або отворів в залізобетонних конструкціях, Якщо необхідний підйом кабелю на стіну, то його поверхня захищають спеціальним коробом. Якщо після багатьох мук вам катастрофічно не вистачає виділеної потужності, можна звернутися в Електромережі з проханням про удосконалення дозволеної потужності. У цьому випадку проект, узгодження, монтаж і підключення повністю оплачує заявник, а це повірте, недешево. Додаткові 3 кВт обійдуться в 80-120тис. руб. залежно від місця розташування.